Чи варто ставати програмістом у 2023 році? Плюси та мінуси професії

За підрахунками IT Generation, до 2024 року кількість айтівців в Україні зросте до 450 000 осіб. Чи варто йти в програмісти з нуля і ставати одним із тисяч новачків у професії?

Як вибрати професію в IT

Перше, що варто розуміти – під трохи заїждженим терміном “програміст” зараз ховається десяток, якщо не сотня професій. Тому перед тим як вирішувати, чи варто йти вчитися на програміста, визначтеся з конкретним напрямом. Глобально їх чотири.

1. Розробка – він же кодинг. Ви можете бути верстальником, фронтендом, бекендом, тестувальником. Далі йде розгалуження 8000 мов програмування (у кожній потрібен спеціаліст!) та специфіку проєктів.
2. Маркетинг: SEO-фахівець, РРС-фахівець, власне маркетолог тощо.
3. Дизайн: графічний, веб, дизайнер ігор і не тільки.
4. Управління командою: бізнес-аналітик, проджект-менеджер, продакт-менеджер.

Щоб зрозуміти, яка сфера ближча, проходьте наш тест.

Чому програмування це круто: плюси професії

Якщо вам не дає спати питання, чи варто бути програмістом, ці п’ять факторів допоможуть прийняти позитивне рішення.

1. Зарплатня. У якій ще сфері фахівець-початківець у статусі Trainee (по суті – практикант) може заробляти від 500$?
2. Стабільність. Під час війни IT-сфера лише зростала. Тут фахівці не втрачали роботу та дохід.
3. Турбота. Хороша айті-компанія оплачує співробітникам медичну страховку, надає корпоративного психолога та інші “плюшки”.
4. Прозорість. Культура IT-компаній передбачає регулярний перегляд зарплати та кар’єрне зростання. Це прості речі, але вони рідко зустрічаються в інших нішах.
5. Статус. І ми не про дешевий пафос, а про те, ким розробник є в очах держави. На рівні законодавства, податків, пільг країна дає зрозуміти, що їй потрібні айтівці.

Звісно, це далеко не всі переваги. Але гідний заробіток, задоволення від роботи та здорова екосистема у сфері – базові потреби, які задовольняє професія розробника.

7 причин не стати програмістом

Переваг багато, але було б нечесно замовчати про причини, чому не треба ставати програмістом. Це навіть не сінуси, а скоріше труднощі, з якими вам доведеться зіткнутися на різних етапах.

1. Необхідність постійно вчитися. Не можна пройти один курс чи навіть отримати диплом про вищу освіту та “скласти лапки”.
2. Англійська – must have навіть для новачка. Тож якщо ви все ще не спікаєте впевнено – саме час починати.
3. Робота на пляжах Балі – не зовсім міф, але … У суспільстві є стереотип, що айтівці працюють по 3 години на день, заробляючи при цьому мільйони. Але насправді доведеться працювати багато і старанно, щоб отримати гідний результат.
4. Кожне завдання – виклик. Розробнику дуже складно поринути в рутину і робити все “на автоматі”. Навпаки: потрібно постійно включатися та шукати рішення найскладніших завдань.
5. Технічний характер навіть у творчих професіях. Хороший веб-дизайнер повинен розмовляти однією мовою з прогером. А значить – хоч трохи знатися на специфіці його роботи.
6. 57% розробників у Кремнієвій долині страждають від вигорання. В Україні справи не кращі. Тому ментальне та фізичне здоров’я у айтівців серйозно страждає.
7. Проєкт чи продукт не завжди виходять такими, як хотілося. Найчастіше айтівці втілюють у життя ідеї третіх осіб – замовників. Іноді доводиться йти на поступки та відмовлятися від власного бачення.

За кількістю причин чому не варто бути програмістом здається, що ідея і справді погана. Але ми навіть не допускаємо думки, що ці труднощі можуть вас зупинити!

Чи варто вчитися на програміста у ВНЗ чи обрати онлайн-курси?

Чи потрібно вчитися на програміста – питання риторичне. Ви повинні мати таку кількість знань і навичок, що на самоосвіту підуть роки.

Інше питання – чи варто йти на програміста до університету чи обмежитись онлайн-курсами? Якщо вам 18 років та за плечима лише школа, не варто відкидати вищу освіту. Але що робити світчерам – людям за 30, які досягли успіху у своїй професії, але хочуть піти в айті? Витрачати 5 років на універ, особливо коли у вас сім’я та діти – схоже на божевілля. Тим більше, що навчання у ВНЗ не дає гарантій працевлаштування.

У цій ситуації краще пройти якісні онлайн-курси з обраної професії. Вони дадуть міцну базу, після якої почнуться роки нескінченної самоосвіти та підвищення кваліфікації.

Наприклад, у Lemon School ви можете за кілька місяців освоїти професію розробника. Отриманих знань та навичок буде достатньо, щоб стартувати в айті. Але щоб дорости до статусу Director of Engineering, потрібно вчитися нон-стоп.

Чому професія програміста затребувана і де знайти першу роботу?

Існує міф, що ринок IT перенасичений, і у новачка без досвіду немає шансів знайти роботу. Вже кожен другий програміст – чи варто вчитися? Адже здається, що пробитися серед купи спеців немає шансів. Насправді це не так. Просто двері відчиняються тільки для тих, хто готовий у них стукати. Свіжа статистика 2023 року показує, що 86% компаній не проти брати на роботу Junior-фахівців. З них 60% мають вакансії для таких кандидатів.

Щоб отримати оффер, достатньо взяти на озброєння прості правила:

• будьте проактивними. Надсилайте резюме, пишіть на робочу пошту HR, не відмовчуйтеся в професійних соціальних мережах, як LinkedIn;
• не давайте синдрому самозванця проявити себе в резюме та CV. Не варто замовчувати попередні місця роботи, навіть якщо вони не пов’язані з IT. Цілком можливо, що ваш досвід роботи розкриває Soft Skills;
• вибирайте курси з працевлаштуванням. Часто курси при ІТ-компаніях передбачають допомогу з пошуком першої роботи. Наприклад, випускники Lemon School – бажані кандидати на вакансії у Art Lemon;
• напрацьовуйте досвід. Нікуди не беруть без досвіду? Не біда! Шукайте прості завдання на біржах фрилансу і виконуйте їх “для себе”. І потренуєтесь, портфоліо поповните;
• не бійтеся позиції Trainee. Іноді варто трошки попрацювати “за їжу”, щоб отримати крутий оффер.

Але не забувайте, що відносини між компанією та кандидатом мають бути рівноправними. Тому надсилайте резюме на вакансії, які вам справді цікаві. Чи варто працювати програмістом лише заради грошей, не отримуючи жодного задоволення від роботи? Хіба що якщо ви хочете вигоріти в рекордні строки.

Soft Skills програміста: що важливо для роботодавця

“Багатозадачність, стресостійкість, комунікабельність” – зізнавайтеся, писали таке у своєму резюме? Це і є Soft Skills, тобто м’які навички. Нещодавнє дослідження рекрутингової платформи BazaIT показало, що більшість компаній шукають у Джунах інші якості:

• “палаючі очі”, або просто мотивація. Немає сенсу витрачати час на онбординг і навчання фахівця, якщо він не дуже хоче працювати в айті;
• адекватність – людина здатна підтримувати здорову комунікацію;
• вміння та бажання працювати в команді;
• чесність;
• енергійність та адаптивність.

Чи варто вчитися програмуванню, якщо ви не дуже командний гравець, а від очей, що горять, залишилося тільки вигорання? Впевнені, що заради мрії про роботу в ІТ можна і потрібно прокачувати в собі “м’які” навички.

Кар’єрне зростання програміста

Як ви вже зрозуміли, “програміст” – це не конкретна спеціальність, і не кінцева точка розвитку у професії. Ви завжди можете підвищувати свій рівень: прибутку, посади, компанії тощо.

Ось кілька сценаріїв, за якими може розвиватися ваше професійне життя в IT:

• від Джуна до Сеніор-розробника у межах однієї спеціалізації;
• вивчати нові інструменти та рости лінійно в рамках кількох спеціалізацій. Наприклад: верстальник➡️ фронтенд➡️ фулстек-розробник;
• йти у суміжні напрямки. Графічний дизайнер може одного дня зрозуміти, що хоче малювати не логотипи, а сайти компаній. І піти у веб-дизайн;
• перейти в інший напрямок IT. Наприклад, верстальнику набридла рутинна робота і він захотів піти у веб-дизайн. А чому б і ні?
• вийти на ринок США чи ЄС. Ми не вважаємо, що працювати з клієнтами з України менш круто. Але робота із західним ринком однозначно дає фінансовий ріст, роботу з цікавими проєктами та новими технологіями.

І це далеко не всі варіанти розвитку. Вони залежать від вашої глобальної мети. Можна мріяти про роботу в Google або відкриття власної компанії. У будь-якому разі світ IT дає ці можливості. Але тільки за умови, що ви готові ДУЖЕ багато вчитися і працювати для досягнення цілей.